-
1 ключ
1) ключ (-ча), ум. ключик, ув. ключисько. [До дверей, на ключ замкнутих, привик я трохи (Шевч.). Золотий ключик до кожних дверей придасться (Номис)]. Винтовой ключ - ґвинтовий ключ. Гаечный ключ - мутровий ключ. Замочный ключ - замковий ключ. Водопроводный ключ - водогінний ключ. Простой ключ - звичайний ключ. Французский ключ - розсувний ключ. Бородка у -ча - язичок (-чка). Состоять при -чах - коло ключів ходити; см. Ключничать;2) (средство для понимания чего-л.) ключ, розгадка. Ключ к этому произведению - ключ до цього твору. Ключ к разгадке этой проблемы - ключ, щоб розгадати (зрозуміти) цю проблему. Музыкальный, нотный ключ - музичний, нотний ключ. В басовом, в скрипичном -че - під басовим, під скрипковим ключем. У него -ча в голове нет - у його не всі дома, у його десятої клепки немає;3) (родник) джерело, жерело, ум. джерельце, жила, живець (-вця), (раскопанный) копанка, (колодезь, имеющий сруб) криниця, ки[е]рниця, ум. криничка, ки[е]рничка, криниченька, криничина, (зап.) студня, студниця, ум. студниченька. [Джерело било з-під скелі (Коцюб.) До доброї криниці стежка утоптана (Номис)]. Бьющий ключ - джерело, (диал.) буркут (Шух.). Целебный ключ - цілюще джерело. Горячий, тёплый ключ - гаряче, тепле джерело, тепличина. Студёный ключ - погоже джерело, погожа криниця. Бить -чём - джерелитися, бити джерелом, живою цівкою. Жизнь бьёт -чём, кровь бьёт -чём - життя, кров буяє, клекотить, грає живою цівкою; срвн. Бурлить. Кипеть -чём - клекотіти; см. ещё Кипеть. Местность богатая -чами - джерелиста місцевість;4) ключ (птиц) - ключ (-ча). [А журавлі летять собі на той бік ключами (Шевч.). Ой, у вирій журавлі летіли, по-над Відень ключем простяглися (Франко)]. Лететь -чём - летіти ключем.* * *Iключ, -аII(источник, родник) джерело́, жи́ла, живе́ць, -вця; диал. жерело́III муз.бить (кипе́ть) ключо́м — би́ти джерело́м; (перен.) буя́ти, вирува́ти, клекота́ти, клекоті́ти
ключ, -а; ( тональность) тона́льність, -ностіIV орн.ключ, -а, згра́я, шнур -
2 ключ
I1) ( приспособление) chiave ж.2) (средство понимания, разгадки и т.п.) chiave ж.3) chiave ж.II( источник) sorgente ж., fonte ж.* * *I м.1) chiave fгреметь ключами — schiavacciare vi (a)
гаечный ключ — chiave comune / fissa
разводной ключ — chiave inglese / a rotolino
2) перен. ( эффективное средство) chiave f3) муз. chiave f4) педаг. чаще мн. ключи la soluzione degli eserciziII м.( ручей) fonte f, sorgente f, polla fбить ключом — sgorgare vi (e), scaturire vi (e)
••жизнь бьёт ключом — la vita è tutto un rigoglio; la vita ferve / ribolle
* * *n1) gener. rampollo, chiave, chiave femmina (с углублением), fontanile, mulinello, polla, scaturigine, sorgente2) mus. molletta (духовых инструментов) -
3 ключ
I м.1) (от замка́) keyзапере́ть на ключ (вн.) — lock (d)
2) тех.га́ечный ключ — spanner, wrench
францу́зский ключ — monkey wrench
3) ( средство для решения какой-л задачи) key; ( подсказка в разгадке чего-л) clueключ к ши́фру — key to a code
ключ к успе́ху — key to success
4) архит. keystone5) муз. key, clefбасо́вый ключ — bass [beɪs] clef, F [ef] clef
скрипи́чный ключ — treble clef, G [ʤiː] clef
6) (настрой, манера) vein, mannerв э́том ключе́ — in this vein
в серьёзном ключе́ — in a serious vein
••строи́тельство под ключ — turnkey construction project
II м.поста́вка под ключ — turnkey delivery / supply
( родник) springгоря́чий ключ — thermal spring
••кипе́ть ключо́м — boil over, bubble over
бить ключо́м — 1) ( бурлить - о жидкости) well out, spout 2) ( бурно проявляться) be in full swing
жизнь бьёт ключо́м — life is in full swing
-
4 ключ
I м.1) clef f, clé fга́ечный ключ — clef de serrage, clef de démontage
францу́зский ключ тех. — clef à vis, clef anglaise
запере́ть на ключ — fermer à clef
2)телегра́фный ключ — manipulateur m Morse
••II м. муз.ключ к ши́фру — la clef d'un code
clef fскрипи́чный ключ — clef de sol
III м.басо́вый ключ — clef de fa
( источник) source f••кипе́ть ключо́м — bouillir à gros bouillons
бить ключо́м — jaillir vi; sourdre vi ( из-под земли - о воде); перен. battre son plein
жизнь в нём бьёт ключо́м — il déborde de vie
* * *n1) gener. fontaine, (телеграфный) manipulateur, source, décapsuleur (для откупоривания бутылок), retendoir (для настройки фортепьяно)2) eng. source vive, clef, (трубный) pince3) construct. (îñòîœíîû) source (vive)4) electr. interrupteur5) IT. clé, indicatif7) argo. carouble, tournante -
5 ключ
I [ključ] m. (gen. ключа, pl. ключи, dim. ключик)1.1) chiave (f.)2)3)скрипичный (басовый) ключ — (mus.) chiave di violino (di basso)
4) (fig. к + dat.):5) tono:2.◆II [ključ] m. (gen. ключа, pl. ключи)1.sorgente (f.), fonte (f.)2.◆жизнь бьёт ключом — (a) sprizza vitalità da tutti i pori; (b) la vita ferve ( in città)
-
6 ключ
I1. м в разн. знач.асҡыс2. м муз.билдәIIмшишмә, болаҡ, күҙләүекбить ключом; кипеть ключом: — 1) урғылып (бәрелеп, ҡайнап) сығыу
2) перен. ҡайнау; жизнь бьёт ключом — тормош ҡайнай (гөрләй)
-
7 ключ
Iм1. калид; ключ от квартиры калиди хона; заперёть дверь на ключ дарро қулф кардан; гаечный ключ калиди гайкатобӣ2. переи. калид, роҳ, восита; ключ к пониманию чего-л. роҳи фаҳмидани чизе // калид (системаи шартан ифода намудани ҳарф, рақам ва ғ.) ключ к шифру калиди рамз3. мифтоҳ; арабский ключ к словарю мифтоҳи арабии луғат4. воен. мавқеъ, мавқеи асосӣ, маҳалли муҳим5. муз. нишона (аломати махсус дар аввали сатри нота); скрипичный ключ нишонаи скрипка; басовый - нишонаи бамIIм чашма, сарчашма, манбаъ; студёный ключ чашмаи хунук; из-под скалы бил - аз таги харсанг чашма мебаромад; бить (кипеть) ключом ҷӯшидан, дар ҷӯшу хурӯш будан; жизнь бьёт ключом ҳаёт дар ҷӯшу хурӯш аст -
8 ключ
m (29 e.; ей)1. Schlüssel (a. Mus.); Öffner; El. Schalter; Rdf. Taste f;* * *ключ m (-е́й)2. Quelle f;бить ключо́м sprudeln, brodeln; pulsieren; → бить* * *ключ1<ключа́>ключ от кварти́ры Wohnungsschlüssel mга́ечный ключ Schraubenschlüssel mскрипи́чный ключ Violinschlüssel mключ2<ключа́>м Quelle fбить ключо́м quellen, brodelnтам жизнь бьёт ключо́м dort herrscht Hochbetrieb* * *n1) gener. Hammerlock2) sports. Armschlüssel (борьба) -
9 ключ
1. м.(прям. и перен.) key; (перен. тж.) clueгаечный ключ — spanner, wrench
2. м. муз.запереть на ключ (вн.) — lock (d.)
key, clefбасовый ключ — bass clef, F clef
3. м. (источник)скрипичный ключ — treble clef, G clef
source; spring ( fountain)♢
кипеть ключом — boil / bubble overбить ключом — well out, spout; (перен.) be in full swing
-
10 ключ
-
11 ключ
anahtar* * *I мврз anahtarга́ечный ключ — somun anahtarı
ключ к реше́нию пробле́мы — перен. sorunu çözmenin anahtarı
запере́ть что-л. на ключ — kilitlemek; kapamak
••сда́ча под ключ (о строительном объекте) — anahtar teslimi; çalışır halde teslimat
II ма́втор подаёт те́му в ирони́ческом ключе́ — yazar konuyu ironi içinde işler
( родник) pınarсе́рные ключи́ — kükürtlü ılıca
••бить ключо́м о жидкости — fışkırmak
жизнь в го́роде бьёт ключо́м — şehir hayat ve canlılık dolu
-
12 ключ
I м.1. (замочный) IункIыбз2. тех. IункIыбзгаечный ключ гайкэ IункIыбз3. перен. амалключ к решению задачи пшъэрылъым изэшIохынкIэ амалыр4. муз. ключ (музыкальнэ макъэхэр къызэрагъэлъэгъорэ тамыгъ)
II м. (родник) псынэкIэчъстудёный ключ псынэкIэчъ чъыIэ дэдвода бьет ключом псынэкIэчъым фэдэу псыр къыдефые◊ жизнь бьет ключом щыIакIэр дэгъоу макIо -
13 ключ
I м1) Schlüssel mга́ечный ключ — Schráubenschlüssel m
консе́рвный ключ — Bǘchsenöffner m
2) муз. Schlüssel m••II мсдать под ключ — schlüsselfertig übergében (непр.)
( источник) Quélle f; Quell m (поэт.)••бить ключо́м — hervórquellen (непр.) vi (s), hervórsprudeln vi (s); перен. überschä́umen vi (s)
жизнь в нём бьёт ключо́м — er ist von schäumender Lébenskraft
-
14 ключ
I м. II (род. ключа)
1. IункIыбзэIух; запереть на ключ IункIыбзэ етын
2. винтгъазэ
3. перен. Iэмал, бгъэдыхьэкIэ; найти ключ к решению вопроса Iуэхум хэкIыпIэ къыхуэгъуэтын
II м. II (род. ключа)
1. псынэ; горячие ключи псынэ хуабэхэр; бить ключом: а) вода бьет ключом псыр псынэу къыдрехуей; б) жизнь бьет ключом гъащIэр щызу йокIуэкI -
15 ключ
-а, сущ. м. II түлкүр; ключ от двери үүднә түлкүр-а, сущ. м. II булг; жизнь бьёт ключом сәәхн җирһлтә бәәдл -
16 бить
[bit'] v.t. impf. (бью, бьёшь; pf. побить)1.1) battere, picchiare"Утреннее солнце било в окно" (А. Чехов) — "Dalla finestra entrava prepotente il sole del primo mattino" (A. Čechov)
2) (pf. побить, разбить) vincere, sconfiggere, battere3) (по + dat.) combattere; sparare contro4) (в + acc.)бить в ладоши — applaudire, battere le mani
5) (pf. разбить - разобью, разобьёшь) rompere, frantumare6) (pf. пробить) suonare8)9) битьсяa) combattere, battersiбиться насмерть — combattere ad oltranza, battersi a morte
b) dare contro, rompersiбиться головой об стену — battere la testa contro il muro, (fig.) disperarsi
c) dibattersi, sussultare"Больной начал страшно хрипеть и биться" (Ф. Достоевский) — "Il malato cominciò a rantolare e a dimenarsi" (F. Dostoevskij)
"Она его не замечает. Как он ни бейся, хоть умри" (А. Пушкин) — "Lo ignora. Tutti i suoi sforzi per farsi notare risultano vani" (A. Puškin)
e) palpitare, pulsaref) frantumarsi2.◆ -
17 кипеть
(о жидкости) кипіти, парувати. -петь ключем - кипіти (битися, вбиватися) в ключ(і), кипнем (зибком) кипіти. [Уже окріп у ключ кипить (Г. Барв.). Голоси товсті, низькі неначе булькотали та клекотали, як вода кипить та вбивається в ключі в здоровому казані (Н.-Лев.). Казани кипіли у ключ (Рудч.). Окріп зибком кипить (Борзенщ.)]; (о воде водоворота, прибоя и т. п.) вирувати, шумувати, шпувати; (об извести: -петь при гашении) люсувати, кипіти. [На вапну налили води, то вона й люсує (Сл. Гр.)]. Вокруг -пела жизнь - навкруги вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя. Он -пел гневом - гнів кипів у йому; він не тямився (кипів) з гніва, кипнем кипів з гніва. Работа -пит у нея в руках - робота горить у неї в руках.* * *кипі́ти; ( бурлить) вирува́тисамова́р кипи́т — самова́р кипи́ть
гнев кипи́т — гнів кипи́ть
жизнь кипи́т — життя́ кипи́ть (виру́є)
-
18 испортить
1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];2) спартачений, спаскуджений и т. д.;3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.* * *1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити3) (навести порчу) зуро́чити -
19 clé
(f) ключ♦ [lang name="French"]entreprise «clés en main» предприятие, сдаваемое «под ключ»♦ fausse clé отмычка♦ la clé d'or ouvre toutes les portes всё в мире покупается; золотой ключик и железный ворота отворяет♦ mettre la clé sous la porte [ sous le paillasson] уйти тайком, улизнуть из дома♦ mettre sous clé держать взаперти♦ prendre la clé des champs вырваться на свободу, удрать♦ roman à clé зашифрованный роман♦ tenir la clé de la bourse распоряжаться деньгами♦ tenir la clé de l'énigme найти разгадку [ключ к тайне]♦ trouver les clés du paradis (шутл.) суметь устроить себе райскую жизнь♦ [lang name="French"]vous avez la serrure, nous avons la clé (шутл.) вы напрасно стараетесь, мы всё равно своего добьёмся -
20 возможность
сущ.По сравнению с русским нейтральным существительным возможность его английские эквиваленты указывают на степень достижимости и на наличие средств для претворения этой потенциальной возможности в жизнь.1. possibility — возможность, вероятность (то, что может произойти или вероятно произойдет): possibility of success (of failure) — возможность удачи (провала/неудачи); within the range (the bounds) of possibility — в пределах возможного; a degree of possibility — степень вероятности His victory in the contest must be regarded as a possibility. — Его победу в конкурсе следует рассматривать, как одну из возможностей./Возможно он победит в конкурсе. In this case one can't foresee all the possibilities. — В этом случае нельзя предвидеть все возможности. We could not ignore the possibility of an enemy attack. — Нельзя пренебрегать возможностью нападения противника./Нельзя не учитывать, что противник может предпринять атаку.2. opportunity — возможность, удобный случай, благоприятная возможность (перспектива, подчеркивающая высокую степень претворения потенциальной возможности в жизнь): a golden opportunity — прекрасная возможность; great opportunities — хорошие возможности/большие перспективы; a favourable (splendid, excellent, unique, rare) opportunity — благоприятная (блестящая, прекрасная, единственная в своем роде, редкая) возможность; commercial opportunities — коммерческие возможности/коммерческие перспективы; trade (education, employment, job/business) opportunities — перспективы развития торговли (образования, занятости, обеспечения работой); learning opportunities — возможности обучения; equal opportunities — равные возможности; an opportunity for travelling — возможность путешествовать; at the earliest opportunity that offers (turns up) — как только представится (подвернется) малейшая возможность; at every opportunity — при каждом удобном случае; at the first opportunity — при первом удобном случае; to have no/little/not any opportunity — не иметь возможности/иметь мало возможностей/не иметь никакой возможности; to take the opportunity — воспользоваться удобным случаем; to lose/to miss an opportunity — упустить удобный случай/упустить удобную возможность; to have an opportunity to do/of doing smth — иметь возможность что-либо сделать; to give (to offer) smb equal opportunities — дать (предоставить) кому-либо равные возможности; to catch a good opportunity — воспользоваться хорошей возможностью; to appreciate this opportunity — ценить эту возможность; to use/to seize every opportunity to do smth — использовать каждую возможность что-либо сделать/воспользоваться любой возможностью что-либо сделать; to watch one's opportunity/to wait for one's opportunity — выжидать удобного случая; to gel an opportunity — получить какую-либо возможность If the opportunity offers itself. — Если представится благоприятная возможность. Don't let the opportunity slip (pass/go by). — He упускай эту возможность./Не упускай такой удобный случай. Не was denied college opportunities. — Ему было отказано в возможности учиться в колледже./Он был лишен возможности учиться в колледже. I haven't much opportunity to see him. — Мне редко предоставляется возможность повидать его. Существительное opportunity вызывает ассоциации с доступом, возможностью проникнуть или войти в здание, эта же вероятность/невозможность возникает при использовании ряда слов с переносным значением: This opened the door to a new way of life. — Это открыло двери для нового образа жизни. Не was only on the threshold of a new career. Он только стоял на пороге новой карьеры. Having a degree is unlocking many opportunities. — Наличие ученой степени открывает путь ко многим возможностям. What would you say is the key to success? — В чем по-твоему ключ к успеху? The company had several openings for trainees. — Компания может предоставить ряд возможностей практикантам. Not everyone has an access to higher education. — He у всех есть доступ к получению высшего образования./Нс у всех есть возможность получить высшее образование. I felt I had got the job by the back door. — Я чувствовал, что получил эту работу по блату. We operate an open-door policy. — Мы проводим политику открытых дверей./Мы проводим политику открытых (для всех) возможностей. Opportunity came knocking. — В дверь стучится благоприятная возможность./Благоприятная возможность лежала у (моих) дверей./Благоприятная возможность лежала у моих ног./Благоприятная возможность сама шла в руки. She felt that all doors were barred/bolted/closed against her. — Она чувствовала, что для нее все двери были закрыты. Age is no barrier to success. — Возраст успеху не помеха.3. means — возможности, материальные средства ( главным образом доход и деньги): We are asked to contribute according to our means. — К нам обращаются с просьбой помочь, кто сколько может./К нам обращаются с просьбой пожертвовать (деньги) в соответствии с нашими возможностями. The car is certainly beyond their means. — Такая машина безусловно им не по средствам. This is the only means to achieve results. — Это единственная возможность достигнуть желаемых результатов. Testing is the only means for checking a student's progress. — Тестирование — единственная возможность установить каких успехов достигли студенты.4. resources — возможности, ресурсы, средства (опыт, знания, навыки, духовные силы): Не had to use all his resources to escape alive. — Он должен был использовать все свои возможности (свой опыт и знания), чтобы остаться в живых. Не made the most of his resources. — Он до конца исчерпал свои возможности./Он использовал все средства. You will have to fall on your own inner resources. — Вам придется опираться на свои внутренние силы./Вам придется использовать свои внутренние ресурсы. They seem to have come to an end of their inner resources. — Они, кажется, исчерпали все свои духовные силы.5. chance — возможность, шанс, риск (возможность чего-либо, что может произойти, но что мало вероятно, на что мало надежд): our only chance — наш единственный шанс/наша единственная возможность; one chance in a thousand — один шанс на тысячу; to take chances — рисковать What are her chances to survive? — Каковы у нее шансы выжить? There is no chance of his accepting our offer. — Надежд на то, что он примет наше предложение нет. There is always a chance that something may go wrong. — Всегда остается вероятность того, что что-либо сорвется. Is there any chance of his lending me the money? — Возможно ли, что он даст мне взаймы?/Есть хоть какая-нибудь надежда на то, что он даст Мне взаймы нужную сумму денег? I have lost so many times, that this time 1 can't take chances. — Я столько проигрывал, что на сей раз не могу рисковать. The горе might break, but we must try, it is our last chance to get across. — Канат может не выдержать/порваться, но мы должны попытаться, это наш последний шанс перебраться на ту сторону. Не hoped that next time he would get/have a better chance to win. — Он надеялся, что в следующий раз у него будет больше возможностей/шансов победить. Let him take another chance. — Дай ему еще один шанс/Пусть он использует еще одну возможность.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ключ — [для двери] сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? ключа, чему? ключу, (вижу) что? ключ, чем? ключом, о чём? о ключе; мн. что? ключи, (нет) чего? ключей, чему? ключам, (вижу) что? ключи, чем? ключами, о чём? о ключах 1. Ключ это особым… … Толковый словарь Дмитриева
Ключ от всех дверей — The Skeleton Key … Википедия
Ключ от всех дверей (фильм) — Ключ от всех дверей The Skeleton Key Жанр Фильм ужасов Триллер Режиссёр Йен Софтли Продюсер Майкл Шамберг … Википедия
Ключ без права передачи — Жанр … Википедия
Жизнь с Богом (издательство) — «Жизнь с Богом» («La Vie avec Dieu») христианское издательство, существовавшее в Брюсселе с 1945 по 2000 годы. Основано Ириной Михайловной Посновой, католичкой по вероисповеданию, дочерью русского историка Церкви Михаила Эммануиловича… … Википедия
Ключ из жёлтого металла — Лицевая сторона обложки книги Автор: Макс Фрай Язык оригинала … Википедия
Ключ от спальни — Ключ от спальни … Википедия
Ключ от спальни (фильм) — Ключ от спальни Жанр комедия Режиссёр Эльдар Рязанов Продюсер Леонид Биц Эльдар Рязанов Автор … Википедия
ключ — КЛЮЧ, а, муж. 1. Металлический стержень с особой комбинацией вырезов для отпирания и запирания замка. Запереть на к. Подобрать ключи (найти подходящие ключи; перен., к кому: найти нужный подход к кому н.; разг.). 2. Приспособление для… … Толковый словарь Ожегова
Жизнь других — Das Leben der Anderen … Википедия
Ключ к жизни — (После гибели: ангелы не спят) In the Aftermath Жанр фантастика, постапокалиптика Режиссёр Карл Колперт В главных ролях … Википедия